-:

-

Ревякін О.Г.
Дякую за участь в інтернет-конференції. Наступні конференції плануємо проводити за участі керівників органів державної податкової служби м.Маріуполя щомісяця.

Питання 15:

За якою ставкою податку на доходи фізичних осіб будуть оподатковуватись доходи приватного нотаріуса на підставі річної податкової декларації за 2010, термін подання якої у 2011 році?

Ревякін О.Г.
Пунктом 1 розділу ХІХ Податкового кодексу зазначено, що цей Кодекс набирає чинності з 01.01.2011 року. Пунктом 178.2 ст.178 Кодексу передбачено, що доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу (15% або 17%). Таким чином, за ставками, визначеними Кодексом, будуть оподатковуватись доходи громадян від провадження незалежної професійної діяльності, які вони отримали починаючи з календарного року, в якому набрав чинності Кодекс. Дохід від здійснення незалежної професійної діяльності на території України, отриманий протягом 2010 року, оподатковується відповідно до п.7.1 ст.7 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб», із змінами та доповненнями (15 %), а декларація про майновий стан і доходи для платників податку на доходи фізичних осіб, відповідно до пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, подається до 1 травня року, що настає за звітним.

Питання 14:

Чи передбачено застосування РРО для фізичної особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність з 01.01.2011 ?

Ревякін О.Г.
Відповідно до преамбули Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,громадського харчування та послуг» (далі – Закон), дія Закону поширюється на усіх суб’єктів господарювання та їх господарські одиниці, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій у інших законах, крім Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-IV (далі – ПКУ), не допускається. При цьому, нормами ст. 178 Кодексу, якою визначено порядок оподаткування фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, не передбачено обов’язкового застосування реєстратора розрахункових операцій при здійсненні готівкових та/або безготівкових розрахунків такими платниками податку.
Враховуючи вищевикладене, фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, мають право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій при здійсненні готівкових та/або безготівкових розрахунків.

Питання:

директор общества с ограниченной ответсвенностью (мариуполь)нанимает специалистов с других предприятий(работа по выходным дням).Правомерны его действия,если нет то как с этим бороться?Оплата производится в конверте.

Ревякін О.Г.

Взаємовідносини між роботодавцем та найманими працівниками регулюються нормативно-правовими актами з питань праці. Зміст цих актів та неухильне їх додержання повинні стимулювати створення таких соціально-трудових відносин, які б забезпечили ефективний розвиток як суб'єкта підприємницької діяльності, так і найманих працівників та суспільства в цілому.

І роботодавець, і найманий працівник мають усвідомити необхідність безумовного додержання ними вимог законодавства про працю та вживати необхідних заходів щодо забезпечення виконання в повному обсязі покладених на них трудових обов'язків та використання прав, наданих їм законодавством.

Держава, як орган, який встановлює правила поведінки роботодавців і найманих працівників на ринку праці, забезпечує контроль за дотриманням встановлених нею норм законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань трудової та пов'язаної з нею діяльності.

Кодекс законів про працю України (глава XVIII), Закони України «Про оплату праці» (ст. 35), «Про відпустки» (ст. 27) та інші визначають основні засади здійснення нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Закони України «Про місцеві державні адміністрації» (ст. 16), «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (ст. 21, ст. 38), «Про охорону праці» (розділ VII) та інші визначають конкретні сфери здійснення такого нагляду чи контролю. Функцію нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю нормативно-правовими актами покладено здебільшого на Міністерство праці та соціальної політики України та його органи. Від імені Мінпраці зазначені обов'язки безпосередньо виконують державні інспектори праці Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю.

Під «трудовим договором» в Кодексі законів про працю України розуміється угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Що стосується державної податкової служби, то до її функцій відноситься контроль за повнотою то своєчасністю сплати податків до бюджету. Під час проведення перевірок платників податків встановлюється достовірність формування валових витрат на оплату праці, утримання податку на доходи фізичних осіб, встановлення фактів виплати зарплати «в конвертах», виявлення працівників, трудові відносини з якими не оформлені належним чином. Так, відповідно пп. 80.2.7 ст. 80 Податкового кодексу України фактичні перевірка може проводитися у разі отримання в установленому законодавством порядку  інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим,  яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з’ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з’ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення), посвідчення водія, санітарна книжка тощо)  (п. 80.6 Податкового кодексу). 

ФЛП Ермакова Любовь Ивановна:

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового Кодексу України від 02.12.10 р.  № 2755-IV, об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Враховуючи вищевикладене, до складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі – підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі, а саме: - виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку); - виручка в натуральній (негрошовій формі); - суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.

Питання 13:

Чи може приватний підприємець – платник єдиного податку, продати сам свій транспортний засіб без оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходів від продажу автомобіля при запису в свідоцтві наступних видів діяльності: 50.10.2 - роздрібна торгівля автомобілями та 51.19.0 – посередництво у торгівлі?

Ревякін О.Г.

Відповідно до Указу Президента від 03.07.1998, № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» установлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.
Зазначеним Указом встановлено, що у разі коли фізична особа - суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок за більшою ставкою за цими видами діяльності, встановленою місцевою радою за місцем її державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності. Фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка працює за спрощеною системою оподаткування, може здійснювати лише ті види діяльності, які зазначені в одержаному нею Свідоцтві і за які, відповідно, сплачено єдиний податок.
Торгівля автомобілями здійснюється відповідно до Наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 31.07.2002 № 228 «Про затвердження Правил роздрібної торгівлі транспортними засобами і номерними агрегатами». Правила регламентують основні вимоги щодо організації роздрібної торгівлі автомобілями, автобусами, мотоциклами всіх типів, марок і моделей, причепами, напівпричепами та мотоколясками, іншими транспортними засобами (далі - транспортні засоби) вітчизняного та іноземного виробництва і номерними агрегатами до них (двигуни, шасі, кузови, рами) як новими, що не були в експлуатації та не були зареєстровані в органах ДАІ, так і такими, які були в експлуатації (комісійна торгівля), а також скупленими транспортними засобами і номерними агрегатами.
Автомобіль, що належить громадянину є вживаний. Тобто, його продаж є комісійний. Комісійні доходи - це доходи (витрати) за усіма послугами, наданими (отриманими) контрагентам. Тобто саме з цих доходів і сплачує приватний підприємець єдиний податок за відповідним видом діяльності.
При здійсненні продажу власного рухомого майна громадянину необхідно враховувати, що приватна власність - одна з форм власності (приватна, державна, комунальна), що означає абсолютне, захищене законом право громадянинана конкретне майно,в т. ч. транспортний засіб. Таким чином транспортний засіб належить громадянину (а не приватному підприємцю) на праві приватної власності.
Відповідно до ст. 173 Податкового кодексу дохід громадянина від продажу (обміну) об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в пункті 167.2 статті 167 цього Кодексу (5%).
Дохід від продажу об'єкта рухомого майна визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об'єкта.
Як виняток з положень пункту 173.1 цієї статті, під час продажу одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера не частіше одного разу протягом звітного податкового року доходи продавця від зазначених операцій оподатковуються за ставкою 1%.
Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року другого та наступних об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною у пункті 167.2 статті 167 цього Кодексу (5%).
Дохід від продажу об'єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об'єкта та не нижче 25% вартості такого самого нового об'єкта рухомого майна.
При цьому суб'єкт господарювання, який надає послуги з укладення угод або бере участь в їх укладенні за наявності оціночної вартості такого рухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору, щокварталу подає до органу державної податкової служби інформацію про такі угоди, включаючи інформацію про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку, в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку.
Для цілей цього пункту платник (громадянин) податку самостійно визначає суму податку і сплачує його до бюджету через банківські установи.

Питання 12:

Фізичною особою - платником єдиного податку несвоєчасно, сплачений єдиний податок. Яка відповідальність передбачена і в яких розмірах?

Ревякін О.Г.
Відповідно до підрозділу 8 розділу ХХ Кодексу, до внесення змін до розділу XIV Кодексу в частині оподаткування суб’єктів малого підприємництва норми Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» (далі – Указ) застосовуються з урахуванням певних особливостей.
Відповідно до ст. 122 Кодексу, несплата (неперерахування) платником податків – фізичною особою сум єдиного податку в порядку та у строки, визначені законодавчим актом, тягне за собою накладення штрафу у розмірі 50% ставок податку, встановлених для фізичних осіб – платників єдиного податку, визначених законодавчим актом.
Враховуючи вищевикладене, на фізичних осіб – підприємців платників єдиного податку, які не сплачують (не перераховують) єдиний податок у строки, які визначенні Указом, застосовується відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 50% ставок податку, встановлених для фізичних осіб – платників єдиного податку.

Питання 11:

Чи повинні платники, які здійснюють діяльність за фіксованим патентом виставляти цінники на товар та видавати документ на вимогу покупця, що засвідчує факт купівлі товару?

Ревякін О.Г.
Згідно Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» № 265/95-ВР від 06.07.95г. (із змінами і доповненнями) та пунктом 27 спільного наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України від 26.02.02р. № 57/188/84/105 «Про затвердження Правил торгівлі на ринках» продавці (суб`єкти підприємницької діяльності) повинні позначати ціни на товари на ярликах цін (цінниках), клейких стрічках або іншим способом та видавати товарний чек, що засвідчує факт купівлі товару на вимогу покупця. Реквізити товарного чеку: найменування суб`єкта господарювання та ринку, ряд та номер торговельного місця, найменування товару, ціна товару, дата продажу, прізвище, ініціали продавця та його підпис.
Виходячи з вищезазначеного платники, які здійснюють підприємницьку діяльність за фіксованим патентом повинні виставляти цінники на товари та видавати товарний чек на вимогу покупця.

Питання 10:

Який алгоритм розрахунку авансових платежів при переході підприємця протягом звітного року зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування?

Ревякін О.Г.
Відповідно до пп. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 розділу IV Кодексу, фізичні особи – підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку або перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну чи сплачували фіксований податок до набрання чинності цим Кодексом, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування.
Платники податку розраховують та сплачують авансові платежі у строки, визначені пп. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 Кодексу, що настануть у звітному податковому році, а саме, авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менше як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачують до бюджету по 25% щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада).
Враховуючи вищевикладене, фізичні особи – підприємці, які протягом звітного року перейшли зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому відбувся перехід на загальну систему оподаткування, та самостійно розраховують і сплачують у строки, встановлені п.п.177.5.1 п.177.5 ст.177 Кодексу, авансові платежі на наступні квартали звітного року.

Питання 9.:

Скільки необхідно придбавати торгових патентів у разі, якщо фізична особа – підприємець (який знаходиться на загальній системі оподаткування) в одному пункті продажу товарів здійснює декілька видів діяльності, що підлягають патентуванню: торгівельну діяльність і побутові послуги?

Ревякін О.Г.
Відповідно до пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 розділу ХІІ Кодексу, платниками збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності є суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому порядку торгові патенти та провадять торговельну діяльність у пунктах продажу товарів та діяльність з надання платних побутових послуг, за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пп. 14.1.151 п. 14.1 ст. 14 розділу І Кодексу платні послуги для цілей розділу XII Кодексу – це діяльність, пов’язана з наданням побутових послуг для задоволення особистих потреб замовника за готівку, а також з використанням інших форм розрахунків, включаючи платіжні картки. Перелік платних послуг, для надання яких необхідно придбавати торговий патент, визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно із п.п. 14.1.246 п. 14.1 ст. 14 розділу І Кодексу торговельна діяльність для цілей розділу XII цього Кодексу роздрібна та оптова торгівля, діяльність у торговельно-виробничій (ресторанне господарство) сфері за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням платіжних карток.
Враховуючи вищезазначене, у разі провадження підприємницької діяльності в одному пункті продажу товарів, в одному окремому приміщенні, будівлі або в їх частинах двох чи більше видів діяльності, що підлягають патентуванню (роздрібна торгівля, громадське харчування і один вид побутових послуг) суб’єктом підприємницької діяльності придбавається два торгових патенти – на торгівельну діяльність і на діяльність з надання побутових послуг.

Питання 8:

Який механізм сплати єдиного податку фізичної особи - підприємця в умовах дії Податкового кодексу України?

Ревякін О.Г.
У листі ДПА України від 14.02.11р. № 4019/7/15-0117 надано роз’яснення щодо механізму сплати єдиного податку суб'єктами малого підприємництва в умовах дії Податкового кодексу України. Починаючи з 7 лютого 2011 року, тобто з дати відкриття Державним казначейством України рахунків з обліку надходжень до державного та місцевих бюджетів відповідно до вимог Бюджетного кодексу України, Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», наказу Міністерства фінансів України від 14.01.2011 N 11 «Про бюджетну класифікацію та її запровадження», нараховані за звітні періоди 2011 року суми єдиного податку повинні сплачуватись платниками до місцевих бюджетів у розмірі 43% від загальної нарахованої суми на рахунки, відкриті за кодом 18050400 для фізичних осіб - платників єдиного податку, а єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - на окремий рахунок, відкритий Державним казначейством України у порядку, визначеному Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Питання 7.:

Чи потрібно подавати щомісячну Податкову декларацію з податку на доходи фізичних осіб за квітень 2011 року?

Ревякін О.Г.
Ні. Законом України № 3221-VI від 07.04.11р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України», який набрав чинності 20.04.11р., подання Податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб скасовано.

Питання 6.:

Згідно якого нормативного акту та в який термін фізична особа – підприємець платник єдиного податку надає звіт по єдиному податку до органу податкової служби?

Ревякін О.Г.
Згідно з п.9 Наказу Державної податкової адміністрації України від 29.10.1999 р. N 599 «Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі» зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 р. за N 752/4045, із змінами та доповненнями, протягом року для платника єдиного податку встановлюються звітні періоди, що дорівнюють кварталу.
Протягом 5 днів після закінчення звітного періоду платник єдиного податку подає звіт згідно з додатком 3 до цього Порядку, який залишається у справі платника єдиного податку.
Звіт подається особисто платником єдиного податку або надсилається поштою до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації його як суб'єкта підприємницької діяльності. При особистому поданні звіту датою подання вважається дата реєстрації його в органі державної податкової служби, а при надсиланні звіту поштою - дата відправки на штампі відділення зв'язку.
Податкова звітність може бути надана податковому органу за добровільним рішенням платника податків в електронній формі за умови дотримання чинного законодавства, що регулює ці питання.

Питання 5.:

Яким нормативним актом регулюється спрощена система оподаткування для фізичної особи - підприємця?

Ревякін О.Г.
Відповідно до розділу XIV «Спеціальні податкові режими» Кодексу Глава 1, яка передбачала реформування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності відповідно до сучасних напрямків реформування податкової політики держави, в тому числі щодо стимулювання діяльності суб’єктів малого підприємництва на етапі започаткування власного бізнесу, - виключена. Одночасно підрозділом 8 розділу XX Перехідних положень Кодексу передбачені особливості справляння єдиного податку. З 01.01.2011 р. до внесення змін до розділу XIV Податкового кодексу України в частині оподаткування суб'єктів малого підприємництва застосовується Указ Президента України від 03.07.1998 року N 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (із змінами та доповненнями).

Питання 4.:

 Які особливості ведення Книги обліку доходів та витрат фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування у разі використання найманих працівників?

Ревякін О.Г.
Відповідно до п. 177.10 ст. 177 Кодексу фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі - Книга), у якій щоденно на підставі первинних документів здійснюються записи про операції, що відбулися у звітному (податковому) періоді. Порядок ведення фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування Книги встановлений наказом ДПА України від 24.12.10 № 1025 (далі – Порядок).
Відповідно до п. 2 Порядку кожен найманий працівник - фізична особа (далі - наймана особа), що здійснює операції за готівку, веде їх облік у Книзі, яка реєструється фізичною особою - підприємцем. У Книзі для найманих осіб зазначаються адреса місця здійснення діяльності, ПІБ найманої особи та фізичної особи – підприємця (роботодавця) та їх реєстраційний номер облікової картки платника податків, а у разі його відсутності - серія та номер паспорта (для фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби та мають відмітку у паспорті).
Згідно із п. 3 Порядку ведення Книги здійснюється наступним чином: у гр. 1 вказується дата заповнення; у гр. 2 та 11 відображається сума нереалізованих товарних запасів, сировини, матеріалів тощо на початок та на кінець звітного податкового періоду (року), яка виводиться в грошовій формі, виходячи із ціни їх придбання; у гр. 3 щоденно відображається фактично отримана сума доходу від здійснення діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік. У разі необхідності реєстрації нової Книги протягом звітного року записи в ній продовжуються наростаючим підсумком, а попередня Книга залишається у фізичної особи – підприємця. До гр. 4 записуються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, пов'язані з придбанням товарно-матеріальних цінностей, виконанням робіт та наданням послуг (номер, дата і назва документа).
Документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, товарно-транспортна та/або податкова накладна, платіжне доручення, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші розрахункові документи. У гр. 5 відображається загальна вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей. У гр. 6 відображається сума витрат, яка безпосередньо пов'язана з отриманням доходу.
Фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, заповнюють гр. 7 та 8: до гр. 7 записуються відомості про внутрішнє переміщення товару (відпуск під реалізацію найманій особі) із зазначенням адреси місця здійснення діяльності, ПІБ найманої особи та її реєстраційного номера облікової картки платника податків, а у разі його відсутності - серії та номера паспорта (для фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби та мають відмітку у паспорті); у гр. 8 відображається вартість товару, переданого на реалізацію за цінами придбання.
При цьому, наймані особи заповнюють дані Книги відповідно до гр. 1, 3, 8. Графа 3 заповнюється по кожному факту здійснення операції. У гр. 8 наймана особа відображає вартість отриманого товару за цінами реалізації.
Дані з Книг найманих осіб включаються до Книги фізичної особи - підприємця в останній день місяця. У гр. 9 відображаються витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату, понесені у звітному місяці. У гр. 10 відображаються фактично понесені інші витрати, безпосередньо пов'язані з одержанням доходу, які не зазначені у гр. 6 та 9, включаючи вартість оплачених виконаних робіт та наданих послуг. Графа. 12 розраховується як різниця між доходом від здійснення діяльності та документально підтвердженими витратами, пов'язаними із отриманням доходу.

Питання 3 :

Яким чином наймана особа, яка працює у фізичної особи - підприємця на загальній системі оподаткування заповнює графу 3 Книги обліку доходів і витрат, а саме: по кожній проданій одиниці товару чи вказує загальну суму, яка зазначена у фіскальному касовому чеку, за умови використання РРО?

Ревякін О.Г.
Враховуючи те, що при здійсненні розрахункових операцій найманий працівник використовує РРО та здійснює роздрукування фіскального касового чеку, в якому зазначається вартість проданого товару, найменування товару та загальна сума, то у графі 3 Книги обліку доходів та витрат відображається лише загальна сума, яка зазначена у касовому чеку.
Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" із змінами і доповненнями (далі – Закон) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Згідно з п.11 ст. 3 Закону суб’єкти господарювання повинні проводити розрахункові операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Відповідно до п. 3.1 та 3.2 розділу 3 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614, фіскальний касовий чек на товари (послуги) - це розрахунковий документ, надрукований РРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги) та повинен містити обов'язкові реквізити, зокрема: - кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги); - вартість одиниці виміру товару (послуги); - найменування товару (послуги); - позначення форми оплати (готівкою, карткою, у кредит, чеками тощо) та суму коштів за даною формою оплати; загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово "СУМА" або "УСЬОГО".
Порядок ведення фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування Книги обліку доходів та витрат встановлений наказом ДПА України від 24.12.10 № 1025 (далі – Порядок). Відповідно до п. 2 Порядку кожен найманий працівник - фізична особа (далі - наймана особа), що здійснює операції за готівку, веде їх облік у Книзі, яка реєструється фізичною особою - підприємцем. Згідно із п. 3 Порядку ведення Книги найманими працівниками здійснюється наступним чином: у гр. 1 вказується дата заповнення; у гр. 3 щоденно відображається фактично отримана сума доходу від здійснення діяльності. При цьому, графа 3 заповнюється по кожному факту здійснення операції. У гр. 8 наймана особа відображає вартість отриманого товару за цінами реалізації. Враховуючи те, що при здійсненні розрахункових операцій найманий працівник використовує РРО та здійснює роздрукування фіскального касового чеку, в якому зазначається вартість проданого товару, найменування товару та загальна сума, то у графі 3 Книги відображається лише загальна сума, яка зазначена у касовому чеку.

Питання 2.:

Чи необхідно фізичній особі - підприємцю, в зв’язку з набранням чинності Наказу ДПА України від 24.12.2010р. № 1025,реєструвати нову Книгу обліку доходів та витрат?

Ревякін О.Г.
Фізичним особам – підприємцям і фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, необхідно зареєструвати нову Книгу обліку доходів та витрат.
Відповідно п.177.10 п.177 Кодексу фізичні особи - підприємці зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Наказом ДПА України від 24.12.2010р. №1025 "Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення" затверджено нову форму Книги обліку доходів та витрат. Тому, фізичним особам – підприємцям, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, необхідно зареєструвати нову Книгу обліку доходів та витрат. Придбається та оформлюється Книга обліку доходів та витрат самостійно. Книга обліку доходів та витрат безоплатно реєструється в органі державної податкової служби за основним місцем обліку самозайнятої особи.

Питання 1.:

Які особливості подання податкової звітності поштою згідно з Податковим кодексом у 2011 році?

Ревякін О.Г.

Відповідно до п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – Кодекс) податкова декларація подається до органу державної податкової служби за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим   Кодексом, одним із таких способів:
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб  у порядку, визначеному законодавством.
Як зазначено в п. 49.4  Кодексу, платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до органу державної податкової служби в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Таким чином, інші платники податку, в т.ч. малі підприємства, фізичні особи, підприємці та особи, що здійснюють незалежну професійну діяльність, мають можливість подати податкову декларацію шляхом надсилання поштою, з повідомленням про вручення та з описом вкладення.
У  п. 49.5 Кодексу зазначено, що у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу органа державної податкової служби не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації. Такі терміни  визначені в   п. 49.18 Кодексу.
Слід наголосити, що особливості порядку прийому або відмови в прийомі декларації посадовими особами органа державної податкової служби наведені в пунктах 49.8 - 49.14 Кодексу.

1:

1

Ревякін О.Г.
Добрий день шановна інтернет - аудиторія. Сьогодні Державна податкова інспекція у м. Маріуполі вперше проводить інтернет-конференцію. За попереднім оголошенням, розміщеним на стендах в ОДПС міста Маріуполя та засобах масової інформації, надійшло на розгляд 15 запитань від платників податків. Зараз я надам відповіді на ці запитання.